Воскові свічки своїми руками – як вибрати віск і зробити свічку

Свічка з натурального бджолиного воску горить спокійно, майже не димить і наповнює кімнату ледь відчутним медовим запахом. Тому воскові свічки своїми руками стали популярним домашнім хобі, а заразом і гарним подарунком. Нижче пояснюємо, чим віск відрізняється від парафіну, як вибрати сировину і гніт, як правильно топити віск і зробити свічку трьома способами.

Секрет вдалого результату простий: якісний віск, правильно підібраний гніт, водяна баня замість відкритого вогню і терпіння, поки свічка застигає.

Чим бджолиний віск кращий за парафін

Бджолиний віск бджоли виділяють спеціальними залозами, щоб будувати стільники. З нього ж складається вощина для рамок, тож сировина для свічок у пасічників є завжди. Колір натурального воску буває від блідо-жовтого до глибокого бурштинового, залежно від медоносів і способу очищення. Парафін натомість отримують під час переробки нафти, і воском у прямому сенсі він не є.

На практиці воскова свічка горить рівніше і довше, ніж парафінова такої самої ваги, дає менше кіптяви і пахне медом без жодних віддушок. Головний недолік – вища ціна. Ще в середньовіччі воскові свічки цінували за те, що вони не залишали чорного нальоту на стінах, на відміну від лойових, тому ними освітлювали храми і заможні оселі.

Існують і рослинні воски, наприклад соєвий та кокосовий. Їх часто беруть для ароматичних свічок у банках, але для натуральної свічки з медовим запахом найкраще підходить саме бджолиний.

Який віск вибрати для свічок

Бджолиний віск продають у кількох формах. Тверді бруски чи злитки – традиційний варіант, їх треба подрібнити й розплавити. Гранули зручно відміряти, і вони швидко тануть. Листи вощини підходять для скручених свічок, плавити їх не потрібно. Окремо цінують забрусний віск із воскових кришечок, якими бджоли запечатують комірки зі стиглим медом. Він майже не контактує з розплодом і пергою, тому вважається найчистішим і найароматнішим. Більше про користь забрусу і як його жувати розповідає окрема стаття.

Змішувати бджолиний віск із соєвим чи іншими восками можна, але обережно і пробними порціями. Бджолиний тане приблизно при 60-65 °C, соєвий помітно нижче, а парафін залежно від марки має широкий діапазон. Якщо точки плавлення компонентів надто різняться, суміш застигає нерівномірно, і на поверхні з’являються білясті плями чи тріщини. Початківцям простіше працювати з чистим бджолиним воском.

Що знадобиться для роботи

Для перших дослідів вистачить простого набору, більшість якого знайдеться вдома:

• бджолиний віск шматками, гранулами або листами вощини;
• бавовняний плетений гніт відповідної товщини, краще вже просочений воском;
• посудина для плавлення і каструля для водяної бані;
• форма – силіконова, скляна склянка чи інша термостійка ємність;
• олівець або паличка, щоб утримувати гніт рівно по центру;
• кухонний термометр, якщо хочете точно контролювати температуру.

Товщину гноту підбирають під діаметр свічки. Замалий дає тьмяне полум’я, і свічка тоне у власному воску по краях. Завеликий змушує віск згоряти надто швидко і кіптявити. Перш ніж робити партію, випробуйте гніт на одній невеликій свічці. Для широких банок інколи беруть дерев’яний гніт, який під час горіння тихо потріскує.

Як топити віск на водяній бані

На відкритому вогні віск не топлять ніколи. Подрібнений віск кладуть у металеву чи скляну посудину, ставлять її в каструлю з гарячою водою і поступово прогрівають, помішуючи. Бджолиний віск плавиться приблизно при 60-65 °C. Якщо перегріти його понад 80 °C, зіпсуються колір і аромат, а за дуже сильного нагріву віск здатен зайнятися. Щойно маса повністю розтанула, посуд знімають з бані.

Порахувати потрібну кількість нескладно: об’єм форми майже збігається з об’ємом розтопленого воску. Під час застигання віск трохи осідає, тож його беруть із запасом приблизно на десяту частину. Невеликій свічці в склянці потрібно близько ста грамів воску. Залишки не викидайте, їх можна розтопити повторно.

Три способи зробити воскові свічки вдома

Скручена свічка з вощини

Найпростіший спосіб, з яким упорається навіть дитина під наглядом дорослого. Лист вощини кладуть на рівну поверхню, уздовж одного краю розміщують гніт із невеликим запасом зверху і щільно змотують лист у трубку. Що тугіше скручено, то краще горітиме свічка. Щоб вощина не ламалася, її трохи прогрівають феном або теплом долонь. Край притискають, а гніт обрізають приблизно до сантиметра.

Лита свічка у формі

Гніт фіксують посередині форми: верхній кінець обмотують навколо олівця, покладеного на її краї. Розтоплений віск повільно заливають, стежачи, щоб гніт не змістився, і залишають застигати на кілька годин при кімнатній температурі. Холодильник для прискорення не підходить, бо від різкого охолодження віск розтріскується. Якщо біля гноту утворилася ямка, долийте трохи розтопленого воску і вирівняйте поверхню.

Свічка зануренням

Так робили свічки задовго до силіконових форм. Віск розтоплюють у високій вузькій посудині, гніт занурюють на кілька секунд, витягають, дають шару схопитися близько пів хвилини і повторюють. З кожним шаром свічка товщає і набуває класичної конічної форми, тож знадобляться кілька десятків занурень. Готовий виріб повністю остуджують і вирівнюють основу.

Типові помилки і як їх виправити

Найчастіше новачки перегрівають віск, і свічки від цього темніють та втрачають аромат. Друга поширена помилка – плавити віск на відкритому вогні, що небезпечно і шкодить матеріалу. Третя – охолоджувати готову свічку в холодильнику, через що на ній з’являються тріщини.

Якщо свічка коптить, найімовірніше, гніт задовгий або завеликий для її діаметра. Обріжте його коротше, а наступного разу візьміть тонший. Якщо полум’я гасне і тоне у воску, гніт навпаки затонкий. Тріск і нерівне горіння часто означають, що у віск потрапила волога або декор був недостатньо сухим. Білясті плями та нерівна поверхня бувають тоді, коли змішали воски з різною температурою плавлення або свічка застигала на протязі.

Скільки горить воскова свічка

Тривалість залежить від розміру свічки і товщини гноту. Утім, воскові свічки загалом горять помітно довше, ніж парафінові такої самої ваги. Невелика свічка в склянці може сумарно горіти кілька десятків годин, якщо запалювати її частинами, а не без перерви.

Як прикрасити свічку

Добре виглядають ретельно висушені скибочки апельсина чи лимона, палички кориці у бічній стінці, сухоцвіти або кілька кавових зерен на поверхні. Усі матеріали мають бути абсолютно сухими, бо волога спричиняє тріщини і нерівне горіння. Для кольору беріть спеціальні барвники для воску, а не харчові фарби чи гуаш. Декору краще менше, ніж більше, інакше він заглушить природний медовий аромат, заради якого й обирають віск.

Безпечне горіння і зберігання

Перед кожним запалюванням гніт обрізають приблизно до 5-7 мм. Перше горіння роблять довшим, поки розплавлений віск не дійде до країв, інакше посередині утвориться «тунель». Свічку ставлять на жаростійку основу подалі від штор і паперу, не залишають без нагляду, а гасять ковпачком, щоб гарячий віск не розбризкувався. Людям з алергією на продукти бджільництва варто стежити за самопочуттям і провітрювати кімнату.

Зберігають сировину і готові свічки в сухому прохолодному місці, подалі від батареї та сонця, загорнутими в папір або тканину. Білуватий наліт, що з часом проступає на воску, – природне явище, його легко зняти м’якою ганчіркою.