Як грати в шахи: інструкція для початківців

Шахи з’явилися півтори тисячі років тому і досі залишаються однією з найвідоміших ігор у всьому світі.

Колись постаті на картатій дошці рухали східні мудреці, потім у Європі проводили престижні закриті турніри, а зараз діти з різних країн ходять до шахових гуртків, поки їхні батьки дивляться фільми про відомих гросмейстерів. У цьому тексті розповімо, як розібратися в правилах та принципах гри, де можна відточувати свою майстерність і для чого взагалі варто познайомитись із шахами.

Навіщо грати у шахи

Частина культури та мистецтва. Класичні шахи існують із 15 століття, а перші версії були відомі ще за тисячу років до цього. За цей період гра не лише стала, мабуть, найвідомішою у світі, а й вплинула на культуру різних народів та поколінь — від стародавніх загадок про зерна на шахівниці до аналогів гри у фантастичних романах.

Згодом шахи не втратили актуальності. Навпаки, за останні кілька років увага до них лише посилилася. Серіал «Хід королеви» — один із головних хітів «Нетфлікса», найкращий гросмейстер світу Магнус Карлсен не поступається популярності голлівудським зіркам, а шахова соціальна мережа звітує про аудиторію в 100 млн користувачів.

Науковий підхід. Крім мистецтва та спорту шахи цінуються у науці. Деякі аспекти гри використовують як шкільні завдання, інші надовго займають вчених по всьому світу. Крім того, шахи фактично започаткували вивчення штучного інтелекту: з середини 20 століття йшла робота над створенням комп’ютера, здатного обіграти людину.

Доступність. Незважаючи на складність та комплексність шахів, почати грати може кожен. Шахові гуртки та спільноти для будь-якого віку є майже в кожному місті, а базові правила не вимагають довгого вивчення.

Звичайно, щоб грати на професійному рівні, знадобляться роки тренувань та практики. У цьому можуть допомогти численні онлайн-сервіси, які дозволяють змагатися з іншими користувачами чи комп’ютером у будь-який час та в будь-якому місці.

Комунікація. Шахи – це універсальна мова, яка поєднує гравців по всьому світу незалежно від їх статі, віку та особистих поглядів. Я дізналася про гру в п’ять років завдяки своїй бабусі, викладачці математики та фізики. Тоді я просто закохалася у шахи. Особливо мене вразило те, що будучи дитиною, я могла не тільки взаємодіяти з дорослими на рівних, а й обігравати їх.

Основні правила та мета гри в шахи

У класичні шахи грають дві сторони: чорні та білі. Деякі партії проводять у командах, приймаючи рішення колективно, але найчастіше суперники протистоять один одному особисто, віч-на-віч. Мета гри – поставити мат, тобто атакувати ворожого короля так, щоб він не міг уникнути взяття.

Які шахові фігури і як вони ходять

Шахові фігури – головні «учасники» гри. Суперники по черзі переміщують їх на дошці і можуть з’їдати ними чужі постаті: для цього потрібно стати на вже зайняту клітку. Крім того, серед фігур кожної сторони є по одному королю — його й доведеться захищати від суперника, намагаючись одночасно поставити мат.

На початку партії у кожної сторони по вісім пішаків і вісім особливих фігур: король, ферзь, а також по два коні, слони та тури. Кожна фігура переміщається дошкою за своїми правилами.

Пішак

Її легко впізнати: на полі вона найменша, але їх найбільше. А ще вона найслабша у грі. Пішак ходить тільки на одну клітку вперед, але бити фігуру перед собою не може — б’є він лише на одну клітку по діагоналі вперед.

Усі можливі ходи:

Як може бити:

Тура

Інша назва – ладья. Зовні зазвичай нагадує вежу із зубчастою верхівкою.

Тура може ходити прямими лініями — вертикалями і горизонталями — на будь-яку кількість клітин. Але тільки якщо на шляху немає інших фігур: «перестрибувати» їх тура не може, тільки «з’їдати», встаючи на їхнє місце.

Усі можливі ходи:

Як може бити:

Слон

Іноді ця фігура зветься «офіцер», а в інших країнах її знають як «блазна» або «єпископа». Впізнати слона можна по верхівці, що нагадує купол.

Принципи ходу схожі на правила для тури, але замість прямих ліній діагоналі. На початку гри два слони на одній стороні ставляться на клітини різних кольорів, і через особливості ходу фігури всю гру пересуваються по клітинах одного кольору. Тому слонів іноді називають «білопольний» та «чорнопольний».

Усі можливі ходи:

Як може бити:

Кінь

Найвпізнаваніша фігура на шахівниці, її зображують у вигляді голови коня. В англійській мові називається «лицар», але виглядає так само.

В офіційних правилах сказано, що кінь може ходити на одну із найближчих клітин, але не на одній із ним вертикалі, горизонталі та діагоналі. Таке формулювання звучить складно — досить запам’ятати, що кінь ходить буквою Г: на дві клітинки по вертикалі та одну по горизонталі або на дві по горизонталі та одну по вертикалі.

При цьому не має значення, чи хтось стоїть на шляху: кінь може «перестрибувати» як свої, так і чужі постаті. Бити можна тільки ті фігури, що займають доступні для ходу клітини.

Усі можливі ходи:

Як може бити:

Ферзь

В інших країнах фігуру асоціюють із жіночим чином: в англійській мові — queen, в іспанській — dama. Її також іноді помилково називають «королева». Впізнати ферзя можна за розміром – він поступається тільки королю – і подобою корони на верхівці фігури.

Ферзь – найсильніша постать у грі. Він з’єднує можливості тури та слона: може переміщатися на будь-яку кількість клітин по прямих лініях по вертикалі, горизонталі або діагоналі. Ворожі постаті він б’є так само, як і ходить.

Усі можливі ходи:

Як може бити:

Король

Майже скрізь називається однаково, навіть «шах» у назві гри з’явився від титулу східного монарха. Впізнати короля на дошці легко: як правило, це найвища постать із хрестом на верхівці.

Король — головна фігура у грі, але досить слабка. Він може ходити в будь-який бік, але лише на одну клітку. При цьому короля не можна ставити на поле під ударом чужої фігури: такий хід заборонений правилами. Чужі фігури він б’є так само, як і ходить, але його рідко використовують для атаки: занадто високий ризик програти партію.

Усі можливі ходи:

Як може бити:

Правила розміщення шахових фігур на дошці

Гра проходить на квадратній дошці з 64 рівних клітин, по вісім уздовж кожної сторони. Горизонтальні ряди позначені цифрами від 1 до 8, вертикальні – латинськими літерами від a до h. Відповідно, кожна клітина має позначення: a1, b5, f2 і так далі. Для зручності клітини також почергово розфарбовані у чорний та білий кольори, але на правилах це не відбивається.

Розташування дошки. За правилами шахівниця повинна стояти так, щоб для кожного гравця клітина в правому нижньому кутку була білою. При цьому білі фігури завжди виставляються на перший і другий ряди, а чорні на сьомий і восьмий. Таким чином, найближчим для того, хто грає білими фігурами, буде ряд від a1 до h1, а для його суперника — від a8 до h8.

Позначення клітин на шахівниці:

Вибір кольорів. Перший хід у грі завжди робить гравець із білими фігурами. Це дає невелику перевагу, тому на великих турнірах зазвичай грають кілька партій із чергуванням сторін, а право відкрити матч визначається регламентом. У аматорських іграх черговість можна визначити жеребом чи за домовленістю.

Розміщення фігур. Перед грою фігури на дошці завжди розташовані тим самим чином і займають найближчі до гравців два ряди. Запам’ятати, як стоять фігури, нескладно:

1. Другий і сьомий ряди цілком займають пішаки — білого та чорного кольорів відповідно.
2. По кутах дошки завжди стоять тури, білі – на a1 та h1, чорні – на a8 та h8.
3. Наступні від тур до центру — коні. На старті гри у кожного коня є два варіанти ходу, один з них прямо до краю дошки.
4. Ще трохи ближче до центру розташовуються слони. Ці фігури набагато впевненіше почуваються в середині дошки.
5. Дві центральні клітини ряду займають ферзь та король. При цьому ферзь завжди стоїть на клітці свого кольору – білий на білій, чорний на чорній.

Розташування фігур на дошці перед грою:

Нестандартні ходи у шахах

Крім традиційних ходів для пішаків та кожної фігури у шахах передбачено кілька особливих правил. Відразу три з них пов’язані з пішаками.

“Подвійний стрибок”. Зі стартової позиції пішака можна пересунути або на одну, або відразу на дві клітинки вперед — на вибір гравця. Це єдиний варіант, коли пішак може сходити не як завжди.

Взяття на проході. Якщо пішак просунувся зі стартової позиції на дві клітинки і опинився на сусідній по горизонталі клітині від ворожого пішака, той може «з’їсти» чужого пішака. При цьому вона займе клітку не збоку, а позаду «з’їденого» пішака, оскільки просунеться по діагоналі вперед.

Реалізувати взяття на проході можна лише наступного ходу після пересування зі стартової позиції. Якщо гравець вибрав інший варіант ходу, з’їсти пішака з тієї ж позиції він вже не зможе.

Перетворення пішака. Якщо пішак доходить до протилежного краю дошки, він перетворюється на коня, слона, туру або ферзя – на вибір гравця. При цьому кількість фігур у грі не обмежується, теоретично на дошці можуть одночасно виявитися дев’ять ферзів одного кольору.

Рокірування. Також особливий хід призначений для пари тура — король, він називається рокіровкою. Її суть у тому, що тура переміщається впритул до короля, а той «перестрибує» через неї, опиняючись на клітці з іншого боку від тури.

Довге рокірування чорних фігур:

Коротке рокірування білих фігур:

Умови виконання рокіровки:

1. І король, і тура перебувають у вихідному положенні.
2. Ні король, ні тура до моменту рокування не робили ходів.
3. Між королем і турою немає інших фігур.
4. У момент рокування король не перебуває під шахом.
5. При рокіровці король не встає на клітину, яку наступного ходу може атакувати суперник, і не «стрибає» через такі клітини.

Коли не можна виконати рокірування:

1. Між королем і турою стоїть фігура. Можливо тільки коротке рокірування.
   

   

2. Король “перестрибне” через клітинку, яку б’є фігура суперника.
   

   

3. Король чи тура вже зробили ходи до рокірування.
   

   

4. Король може виявитися перед ударом.
   

   

Порівняльна сила фігур у шахах

Оскільки кожна фігура має певні можливості та особливості, вони мають різну цінність. Це умовний показник, який не впливає на правила, але допомагає краще орієнтуватися у грі. Сила фігур вимірюється у пішаках — найслабших «учасниках» гри.

Цінність коня. Порівняльна вага коня – три пішаки. Це можна порівняти зі слоном, однак у фігур є свої особливості. Наприклад, тільки кінь може атакувати іншу фігуру — крім чужого коня — без загрози удару у відповідь. Крім того, ходи конем складніше прораховувати наперед. Тому при цейтноті, тобто брак часу у суперника, наявність коней на дошці цінується більше.

Цінність слона. Слон приблизно дорівнює коневі або трьом пішакам. Його сила обмежена тим, що переміщатися кожен слон може лише по половині дошки: чорнопільний — чорними клітинами, білопольний — білими. Однак у середині та наприкінці партії пара слонів зазвичай цінується більше, ніж пара коней. Таку перевагу навіть назвали «перевагою двох слонів».

Цінність тури. Тура оцінюється приблизно в п’ять пішаків. Вона може атакувати поле цілком і брати участь у рокіровці. За силою та універсальністю тура поступається тільки ферзю, при цьому дві тури цінуються вище одного ферзя.

Цінність ферзя. Найсильніша фігура на дошці оцінюється приблизно в дев’ять пішаків, три коні або слони, але трохи поступається двом турам. Весь потенціал ферзя розкривається в середині і кінці гри, коли поле стає вільніше, а йому вже не так сильно загрожують ворожі фігури.

Цінність короля. Порівняльну силу короля оцінити складно: навколо нього будується гра, взяття фігури означає програш – у цьому сенсі король безцінний. З іншого боку, наприкінці партії, коли погроз на дошці менше, королем можна перейти із захисту в атаку. Враховуючи можливості фігури, її можна оцінити у 3-4 пішаки.

Розміни. Шахісти часто жертвують цінною фігурою, щоб наступного ходу «з’їсти» фігуру супротивника. Це називається розміном. Залежно від сили фігур розміни можуть бути хорошими, поганими чи чесними.

Якщо один гравець побив ворожу туру слоном, поставивши свою фігуру під удар, для нього цей обмін вигідний: відносна цінність тури — п’ять пішаків, слона — три пішаки. А ось для суперника цей же обмін вважається поганим, за умовними очками він пішов у мінус.

Справедливим вважається обмін однакових за цінністю постатей. Наприклад, тура на туру або кінь на слона. Насправді такі розміни теж можуть бути вигіднішими для одного з гравців, але це менш очевидно і визначається етапом гри і в цілому ситуацією на дошці.

Шах, мат та нічия у шахах

Переміщення фігур по дошці є головною метою шахів: поставити королю суперника мат, тобто взяти його в полон своїми фігурами так, щоб у нього не залишилося можливості вийти з-під атаки.

Шах. Перший крок на шляху до мату — шах, тобто напад на короля. Шах виникає, коли фігура гравця безпосередньо атакує короля суперника. Суперник у свій хід зобов’язаний захиститися від шаха – залишати короля під шахом заборонено.

У шахах виділяється кілька спеціальних шахів, що виконуються за певних умов:

1. Подвійний шах. У цьому випадку королю одночасно загрожують дві ворожі постаті чи пішаки.
2. Перехресний шах. Оголошується у відповідь на шах суперника, якщо гравець зміг не лише захиститись, а й одночасно поставити під загрозу чужого короля.
3. Розкритий шах. У цьому випадку королю загрожує не та постать, що рухалася в цей хід, а та, що раніше була зачинена.
4. Вічний шах. Ситуація, в якій один гравець оголошує шах, другий йде з-під загрози, але перший відразу ставить ще один шах — і так може продовжуватися нескінченно.

Вихід із-під шаха. Гравець, якому поставили шах, має захистити свого короля. За правилами не можна залишати короля на битій клітці або ставити на іншу клітку, яка перебуває під ударом: це призведе до програшу. Є три основні способи вийти з-під шаху:

1. Піти королем на сусідню клітку, яка не під загрозою атаки в наступний хід. При цьому можна атакувати ворожі фігури або пішаки, але не можна йти на клітини, зайняті своїми ж фігурами чи пішаками. Важливо: з-під шаха заборонено виходити з використанням рокіровки.
2. Захистити короля іншою фігурою або пішаком, розташувавши її на шляху чужої фігури. Не спрацює, якщо королю поставлено подвійний шах чи шах конем.
3. Захистити короля іншою фігурою чи пішаком, атакувавши загрозливу чужу фігуру. Теж не спрацює у ситуації з подвійним шахом.

Приклад виходу з-під шаху:

Мат. Бувають ситуації, коли від шаха немає захисту: король не може втекти з-під загрози, а інші фігури та пішаки не можуть ні прикрити його, ні атакувати загрозливу фігуру. Це і є мат — гравець, який поставив його, перемагає в партії.

У матів немає особливої ​​класифікації, але є конкретні ситуації на полі, яким дають свої назви: від «дурного мату», якого помилково можна припустити вже на другому ходу, до іменних матів, названих на честь відомих шахістів чи історичних партій.

Приклад мату для чорного короля:

Нічия. У шахах можливий і нічийний результат, причому на найвищому рівні більшість партій так і закінчується. Досвідчені гросмейстери намагаються не допускати помилок і зводять гру до ситуації, коли мат поставити неможливо. Тому, наприклад, матч за звання чемпіона світу триває 14 партій, а у разі рівного рахунку проводять додаткові ігри.

Нічия може бути зафіксована у кількох випадках:

1. Угода. Гравець може запропонувати супернику нічию, той має право прийняти пропозицію або відмовитись. Повторювати пропозицію у тій самій партії не прийнято, хоча регламентом зазвичай не заборонено.
2. Теоретична нічия. Ситуація, в якій жоден із суперників не може поставити мат. Наприклад, коли на дошці залишаються два королі та кінь чи будь-яка кількість однопільних слонів.
3. Триразове повторення позиції. Якщо те саме розташування фігур на полі повторюється тричі чи більше, гра закінчується внічию — на прохання одного з гравців чи суддею, залежно від регламенту. Найпоширеніший приклад цього правила – вічний шах.
4. Пат. Ситуація, коли гравець не може зробити хід у рамках правил жодною зі своїх фігур. Наприклад, якщо в чорних на дошці залишився один король, але будь-який хід призведе до атаки білими фігурами. При цьому шах чорним не оголошено. У патової ситуації фіксується нічия.
5. Правило 50 ходів. Якщо 50 ходів поспіль пройшли без взяття та руху пішаків, фіксується нічия — навіть якщо в одного гравця була перевага на дошці. За нинішніми правилами, у цьому випадку гра завершується на вимогу одного з гравців. Якщо так пройшло 75 ходів, то нічия фіксується автоматично.

Тривалість шахової партії

Любителі часто грають у шахи без часових рамок, але гра дуже зав’язана на цьому аспекті. На професійних турнірах діють суворі правила контролю часу, а кожна секунда фіксується спеціальним шаховим годинником. При цьому спрогнозувати тривалість партії все одно складно: гра може закінчитись за кілька ходів, а може йти годинами.

Існує чотири основні варіанти контролю часу у шахах:

1. Класичні шахи. Обмеження часу на перші 40 ходів — дві години. Подальший контроль регламентується правилами турніру. Наприклад, можна додати ще годину або 30 хвилин на наступні 20 ходів або додавати по кілька хвилин до кожного наступного ходу.
2. Рапід або швидкі шахи. Кожному гравцеві надається від 10 хвилин до години на всю партію. Також залежно від регламенту турніру гравцям можуть нараховувати додатковий час, наприклад, по 10 секунд на кожен хід.
3. Бліц. Кожному гравцеві дається до 10 хвилин на всю партію, при цьому бонусні секунди на кожен хід можуть нараховуватись чи ні. Поширений варіант – три хвилини на партію та дві додаткові секунди на кожен хід.
4. Куля. Кожному гравцеві дається менше трьох хвилин, а додатковий час якщо і передбачено, то обмежується 1-3 секундами на хід. Такий варіант шахів вимагає максимальної швидкості прийняття рішень та найбільше поширений в онлайні.

Шаховий годинник. Контроль часу не дає досвідченим суперникам нескінченно затягувати партію, спонукає їх приймати швидкі рішення та частіше атакувати. За дотриманням правил стежать за допомогою особливого приладу – шахового годинника. По суті, це два таймери, влаштовані так, що одночасно йде лише один із них.

На початку партії гравець із чорними фігурами натискає на кнопку, запускаючи таймер для опонента. Коли той закінчує свій хід, він натискає другу кнопку, зупиняючи свій таймер та запускаючи відлік для супротивника. І так далі: гравці натискають кнопку після кожного ходу, а на циферблаті відраховується час, що залишився у кожного.

За правилами гравці повинні натискати на кнопку годинника тією ж рукою, якою рухають фігури

Годинник частіше зустрічається на турнірах, але його можна використовувати і в товариських матчах. Це не лише допоможе контролювати час партії, а й додасть азарту до гри. Годинник буває аналоговий і цифровий, а для любителів існують сервіси, що виконують функцію шахового таймера, наприклад Chess Clock і Club Clock.

Фази гри. Шахову партію зазвичай поділяють на три основні фази:

1. Дебют. Початок гри, коли суперники виконують перші ходи та розвивають заготовлену стратегію на дошці. Дебют може мати вирішальне значення в партії, деякі популярні варіанти навіть мають назви.
2. Міттельшпіль. Середина гри, коли відбуваються основні події партії — реалізуються атака та захист, розміни та комбінації, захоплюється більша частина фігур.
3. Ендшпіль. Кінцівка гри на дошці, що вже помітно спорожніла. Гравці намагаються провести пішаки, що залишилися в фігури, король починає активніше рухатися по полю, а умовна цінність кожної фігури, що залишилася, зростає.

Шаховий етикет

Шахи – складна інтелектуальна гра, в якій важлива зосередженість, а ціна помилки може бути дуже високою. Тому серед шахістів поширена низка правил пристойності у процесі гри. Частина з них негласні, за порушення інших можуть попередити або навіть покарати, це залежить від регламенту турніру.

Взявся – ходи. Найвідоміше правило, поширене навіть у товариських партіях. Якщо гравець торкнувся своєї фігури, то повинен зробити нею хід. Якщо він торкнувся фігури суперника, то повинен її «з’їсти». Краще спочатку переконатися у правильності прийнятого рішення і лише після цього тягнутися до дошки.

Відпустив – хід зроблено. Продовження попереднього правила: якщо гравець робить хід фігурою та відпускає її, змінити цей хід уже не можна. Якщо фігура залишається в руці, її допускається перемістити на іншу доступну для ходу клітину. Тут також важливо не поспішати: навіть якщо рішення прийняте, можна затриматися на кілька секунд і переконатися у правильності маневру.

Гра однією рукою. Будь-який хід у шахах допускається робити лише однією рукою — навіть рокіровку чи взяття чужої фігури. Грати двома руками одночасно не дозволяється. Натискати на годинник потрібно тією самою рукою, якою здійснювався хід.

Неможливий хід. За будь-який хід, зроблений не за правилами, суддя виносить гравцю попередження. Друге таке попередження закінчує партію — гравцеві, що порушив правила, присуджується поразка.

«Виправляю». Якщо гравець хоче поправити фігуру або пішака на дошці, це можна робити тільки під час свого ходу. Перед цим необхідно попередити суперника, промовивши слово «виправляю».

Взаємоповага. Під час гри не можна відволікати суперника ні жестами, ні усно, ні будь-яким іншим способом. У шахи взагалі прийнято грати мовчки. Також не можна починати робити хід, поки суперник не закінчив свій і не натиснув на годинник.

Що таке шахова нотація

Відточувати майстерність у шахах найефективніше в процесі гри, але корисним буде і чужий досвід, особливо якщо мова про професійних шахістів. До того ж важливо аналізувати зіграні партії, щоб знаходити помилки та враховувати їх надалі. У цьому гравцям допомагає шахова нотація – система запису партій комбінацією букв та цифр.

Наразі загальноприйнятою вважається алгебраїчна нотація. У ній ходи записуються за допомогою стандартних позначень клітин, а фігури – за допомогою великих літер. Найчастіше використовують скорочення від англійських назв фігур, але іноді у нотації можуть траплятися літери кирилицею.

Позначення шахових фігур у нотації

Назва фігури	Позначення англійською мовою	Позначення кирилицею
Король	K	Кр
Ферзь	Q	Ф
Тура	R	Л
Кінь	N	К
Слон	B	С
Пішак	Не записується	Не записується

Кожен пункт шахової нотації – один хід партії, що включає дії обох гравців. Стандартний запис складається з порядкового номера ходу, вказівки фігури, що його здійснює, та двох клітин — звідки та куди вона переміщається. Між клітинами ставиться тире, якщо це простий хід, і літера x, якщо хід із взяттям фігури.

У нотації є кілька додаткових позначень. Для шаха використовують +, для мату — #. У разі пропозиції нічиєї ставиться =. Свої позначення є і в різних рокіровок: 0-0 для короткої і 0-0-0 для довгої.

Декілька прикладів для розуміння:

• 1. e2-e4 b7-b5. На першому ході білі сходили пішаком з клітини e2 на клітину e4, а чорні — з клітини b7 на клітину b5.
• 9. Nh4-f5 c7-c6. На дев’ятому ходу білий кінь перемістився з h4 на f5, чорний пішак – з c7 на c6.
• 22. Qf3-f6 + Ng8xf6. На 22-му ходу ферзь білих поставив шах королю, перемістившись із клітини f3 на клітину f6. Чорні вийшли з-під шаха, взявши ферзя конем, що стояв на клітці g8.

Існує також скорочений варіант запису. Його основна відмінність у цьому, що вказується лише клітина, яку рухається постать, без вихідного становища. Якщо ситуація на дошці має на увазі, що на клітину можуть піти дві однакові фігури, для уточнення додається одна з координат, наскільки це можливо, вертикаль. А для позначення взяття пішки часто вказують лише вертикалі: наприклад, fe.

Приклади вище, але у скороченому записі:

• 1. e4 b5.
• 9. nf5 c6.
• 22. qf6 + nf6.

Де грати у шахи

Практикуватися у шахах у наш час дуже просто, для цього необов’язково йти до місцевих гуртків чи шукати собі суперника серед знайомих. В інтернеті є десятки сервісів, де можна не лише зіграти партію практично без очікування, а й подивитися за чужими іграми, вивчити різні стратегії чи вирішити шахове завдання.

Chess.com

Найпопулярніший шаховий сайт, що налічує вже понад 100 млн користувачів. Там можна за секунду знайти суперника для партії за будь-якими правилами. Це не просто клієнт для гри, а повноцінна шахова спільнота. Там можна прочитати актуальні новини та тематичні авторські матеріали або просто поспілкуватися із однодумцями.

Базові функції сайту доступні безкоштовно, за підпискою користувачі отримують доступ до додаткових можливостей для навчання, відео, статистики ігор та іншого контенту.

Lichess

Безкоштовний сервер для онлайн-ігри, створений шаховим ентузіастом та програмістом Тібо Дюплессі. Особливість сайту – відкритий вихідний код. Це дозволяє вільно використовувати напрацювання автора для своїх проектів чи допомагати розвивати платформу Дюплессі. На Lichess є різні режими гри, функції для навчання і ніякої реклами.

FIDE Online Arena

Офіційна ігрова платформа Міжнародної шахової федерації. Вона відрізняється від інших сервісів власною рейтинговою системою, визнаною FIDE. Також користувачі можуть брати участь у турнірах та отримувати віртуальні трофеї. Рейтинги та титули доступні за підпискою та відображаються у профілі гравця на сайті федерації – таким чином гравці стають частиною світової спільноти шахістів не виходячи з дому.

Що в результаті

1. Шахи – настільна гра, в якій беруть участь дві сторони: одна грає білими фігурами, інша – чорними. Основна мета – поставити мат супернику, тобто захопити ворожого короля та захистити свого.
2. Гра проходить на квадратній дошці із 64 рівних клітин. Цим полем гравці по черзі рухають свої фігури і атакують ворожі.
3. На початку гри у кожної сторони по вісім пішаків і вісім особливих фігур: король, ферзь, по два слони, коня та тури. Кожна фігура має свої правила ходу, також є кілька особливих ходів.
4. Залежно від можливостей кожної фігури, для неї визначається умовна сила щодо інших фігур. Слон і кінь вважаються легкими фігурами, тура цінується вище. Найсильніша постать на дошці — ферзь, але дві тури все одно сильніші. Параметри сили не впливають на процес гри, але допомагають вибрати сильніший хід і вигідніший обмін.
5. Одна партія в шахи може тривати від кількох хвилин до кількох годин. На професійному рівні гравці рідко припускаються явних помилок, тому для обмеження тривалості партії існує контроль часу. У класичних матчах сторонам дають по кілька годин на партію, у рапіді – до години, у бліці – до десяти хвилин.
6. Крім правил самої гри у шахах, є низка обмежень під час партії. Наприклад, якщо гравець взяв фігуру, то вже не може її відпустити і зобов’язаний зробити хід саме нею. Пересувати фігури і натискати на шаховий годинник потрібно однією рукою.
7. Найкращий спосіб підвищити рівень гри — практикуватися та аналізувати свої та чужі партії. З першим допоможуть спеціальні сайти та сервіси, де можна безкоштовно грати проти комп’ютера та реальних людей за різними правилами. Для другого знадобиться знання шахової нотації — єдиної системи запису партій із зазначенням усіх ходів та взяття фігур.

Читайте також

• Прості зміни
• Гортензія волотиста
• На дровах, на газі, біопаливі чи електриці